Щоб якось себе заняти,злазив на вулкан.Вулкан такий собі,плюгавенький і старий,але з амбіціями-досі жваво парує.Зазирнути в саме жерло не судилося-нічого не видно за газами і воняє сіркою.Жбурляв каміння всередену,здається там бездонно.

Цікава особливість:підступи до жерла завалено пляшками з сечою бувших тут волоцюг.

Точне значення явища не вдалося визначити,але маю 2 припущення-або вулкан має культове значення для місцевих мешканців і видертися на верхівку,насцяти  в пляшку і залишити є справою честі і жертвою богу вулкана,що обіцяє блага в майбутньому,або сцяти на сам вулкан-неетично.Схиляюся до першої версії

Дерся на верхівку години 4-5.Дуже круто!Мокро,слизькі корені,тропічні буреломи,павутиння….але наїцікавіше сталося як спускався.Десь на півшляху сіло сонце і батарейки в ліхтарику.Втратив шлях і будь яке орієнтування,декілька разів зкочувався з крутих схилів аж поки не впав в сухе русло гірськой річки.За допомогою русла і мата вийшов до селища.Потрібно було бачити обличча місцевих-вилазить з темряви,з самої річки двометрове,майже голе,в павутинні і глині окровавлене Єтті…

Наступний випуск з Набіре,з самого Папуа (якщо знайду там інет)